Цагараєв Максим Миколайович [р. 22.4 (5.5) .1916, р. Алагир, нині Северо-осетінськая АССР], осетинський радянський письменник. Член КПРС з 1949. У 1941 закінчив педагогічний інститут Северо-осетінський. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. У 1958—60 міністр культури Северо-осетінськой АССР. У 1960—63 редактор журналу «Мах дуг» («Наша епоха»). У 1947 опублікував повість «По дорозі щастя» (у русявий.(російський) пер.(переведення) — «Повість про колгоспний теслярі Саго», 1952), книгу військових нарисів «На заході». Основна тема післявоєнної творчості — життя колгоспного села: повести «Пастух чорної гори» (1961), «Похідний гімн» (1965), «Коли прокидаються камені» (1970, русявий.(російський) пер.(переведення) 1972) і ін. Голова правління Союзу письменників Северо-осетінськой АССР (1954—58, 1963—70). Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Соч.: Ауизбнйи кæстæртæ, Орджонікідзе, 1973; Развæрст уацмистæ, т. 1—2, Орджонікідзе, 1975—76; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Осетинська бувальщина, М., 1965.
