Хубей
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хубей

Хубей, провінція в Китаї, по обох берегах середнього перебігу р. Янцзи, до С. від озера Дунтінху. Площа 180 тис. км 2 . Населення 34,9 млн. чіл. (1975). Адміністративний центр — р. Ухань. Поверхня рівнинна. Клімат субтропічний, мусонний. Багато озер.

  Основа економіки — сільське господарство, головним чином землеробство. Обробляється до 30% площі провінції, причому на Цзянханьськой рівнині розораність досягає 80%. Зрошується більш 1 / 2 посівній площі. Переважно знімається 2 урожаї в рік. Основні зернові культури: поливний рис (70% валового збору зернових), пшениця, ячмінь, кукурудза, просо. Головні технічні культури: бавовна, рамі, кунжут, арахіс, рапс, чай, тютюн, цукровий очерет. Плодівництво (цитрусові, яблука, груші). Розводять робочу худобу, свиней і свійську птицю. Лісове господарство (заготівка плодів тунгового дерева, деревини, пробки). Прісноводе рибальство і риборазведеніє.

  На території провінції виробляють крупний видобуток залізняку (басейн Дає), на базі якого отримали розвиток чорна металургія і металообробка. У В ханові (одній з головних металургійних баз країни) працює крупний металургійний комбінат. Машинобудування включає виробництво важкого, електротехнічного, енергетичного і ін. устаткування, текстильних і з.-х.(сільськогосподарський) машин, же.-д.(железнодорожний) вагонів, річкових судів. Традиційні галузі промисловості — харчова і текстильна (бавовняна). Найважливіші міста: Ухань, Хуанши, Ічан, Шаши, Сянфань, Гуанхуа, Енипі. Судноплавство по р. Янцзи і її припливам.

  До. Н. Черножуков.

 

  Територія Х. в давнину була заселена племенами мань і і; заселення її китайцями почалося з 9—8 вв.(століття) до н.е.(наша ера) В 7—4 вв.(століття) вона входила до складу князівства Чу, потім — до складу різних областей китайської імперії. У 1 ст н.е.(наша ера) територія Х. з'явилася ареною дій селянських повстанських загонів «краснобрових», в 2 ст — повстанських загонів «жовтих пов'язок». У 9 ст там діяла армія повсталих селян під керівництвом Хуан Чао. У 10—12 вв.(століття) територія Х. входила до складу областей Хубей і Сині, в 13—17 вв.(століття) — до складу провінції Хугуан. Провінція Х. у її сучасних кордонах була створена в 1668. У 1852—56 частину території Х. була зайнята повстанцями — тайпінамі. З 1861 в Х. став проникати іноземний капітал, в м. Ханькоу були основні іноземні концесії. У жовтні 1911 в адміністративному центрі Х. — р. Учан почалася Синьхайськая революція . У 1920 в Ханькоу виник один з перших в Китаї комуністичних кружків. Під час революції 1925—27 в Ханькоу знаходилося з кінця 1926 по липень 1927 революційний уряд Китаю (Уханьськоє уряд). У 1928—35 на території Х. існувало декілька опорних революційних баз (радянських районів). Під час національно-визвольної війни китайського народу проти японських загарбників (1937—45) переважно Х. була окупована японськими військами. З-під влади гоміньдановцев Х. звільнений Народно-визвольною армією Китаю в травні — липні 1949.

  Ст П. Ілюшечкин.

Хубей.