Хуа Го-фен (р. 1921, повіт Цзяочен, провінція Шаньси), китайський політичний і державний діяч. З 1949 на партійній і державній роботі в провінції Хунань; у 1959—66 секретар Хунаньського провінційного комітету Комуністичної партії Китаю (КПК). З 1964 депутат Всекитайського збори народних представників. У 1967 входив до групи по створенню ревкома Хунані; у 1968—70 заступник голови ревкома Хунані, з грудня 1970 1-й секретар Хунаньського провінційного комітету КПК, в.о. голови ревкома Хунані і політкоміссар Хунаньського військового округу. З квітня 1969 член ЦК КПК. У 1971—72 входив в комісію ЦК КПК з розслідування «справи Лин Бяо». З серпня 1973 член Політбюро ЦК КПК. З січня 1975 заступник прем'єра Державної ради і (до листопада 1977) міністр суспільної безпеки КНР(Китайська Народна Республіка). У лютому 1976 призначений в.о. прем'єра Державної ради КНР(Китайська Народна Республіка). У квітні 1976 вирішенням Політбюро ЦК КПК призначений 1-м-код заступником голови ЦК КПК і прем'єром Державної ради КНР(Китайська Народна Республіка). З жовтня 1976 голова ЦК КПК і голова Військової ради ЦК КПК. На 11-м-коді з'їзді КПК (1977) виступив з політичним звітом ЦК, в якому були підтверджені основні маоістські установки у внутрішній і зовнішній політиці Китаю.
