Хрущев Микита Сергійович [5(17) .4.1894, с. Калинівка Курської губернії, — 11.9.1971, Москва], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1918. Народився в сім'ї шахтаря. З 1908 робітник на заводах і шахтах Донбасу. Учасник Громадянської війни 1918—20, потім на господарській і партійній роботі на Україні. У 1929 вчився в Москві в Промисловій академії. З 1931 на партійній роботі в Москві; з 1935 1-й секретар МК і МГК ВКП (б). У 1938 — березні 1947 1-й секретар ЦК КП (б) України. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 член Військових рад Південно-західного напряму, Південно-західного, Сталінградського, Південного, Воронежського, 1-го Українського фронтів; генерал-лейтенант (1943). У 1944—47 голова СНК(Рада Народних Комісарів) (з 1946 — Ради Міністрів) УРСР. З грудня 1947 знов 1-й секретар ЦК КП (б) України. З грудня 1949 секретар ЦК і 1-й секретар МК ВКП (б). З березня 1953 секретар, з вересня 1953 1-й секретар ЦК КПРС; одночасно в 1958—1964 голова Ради Міністрів СРСР. Делегат 14, 15, 17—22-го з'їздів КПРС; на 17—22-м-коді з'їздах обирався членом ЦК, з січня 1938 кандидат в члени Політбюро ЦК, в 1939—1952 член Політбюро ЦК, з 1952 член Президії ЦК КПРС. Звільнений пленумом ЦК КПРС 14 жовтня 1964 від обов'язків 1-го секретаря ЦК КПРС і члена Президії ЦК КПРС. У його діяльності мали місце прояви суб'єктивізму і волюнтаризму.
