Хохолів Костянтин Павлович [20.10(1.11) .1885, Москва, — 1.1.1956, Ленінград], радянський режисер, актор і педагог, народний артист СРСР (1944). Закінчив Московське театральне училище (1908). Був актором МХТ(Московський Художній театр) і його 1-ої і 2-ої Студій. З 1921 у Великому драматичному театрі (Петроград); здійснив тут свою першу режисерську роботу — «Юлій Цезарь» Шекспіра (1922, грав Марка Антонія), був головним режисер цього театру. У 1925—30 режисер Ленінградського академічного театру драми ним. А. С. Пушкіна. Поставив: «Цар Едіп» Софокла (1924), «Пугачевщина» Тренева (1926, спільно с Л. С. Вівьеном і Н. Ст Петровим) і ін. У 1931—38 режисер московського Малого театру. Спектаклі — «Вороги» Горького (1933), «Вовки і вівці» Островського (1935), «На березі Неви» Тренева (1937) і ін. У 1938—54 художній керівник і головний режисер Київського російського драматичного театру ним. Леси Українки, де створив кращі свої роботи: «Кам'яний володар» Лесі Українки (1939, 1946), «Зикови» (1940) і «Вороги» (1951) Горького, «Фельдмаршал Кутузов» Соловьева (1940), «Навала» Леонова (1944), «Директор» Алешина (1950), «Місяць в селі» Тургенева (1954) і ін. З 1954 повернувся в ленінградський Великий драматичний театр ним. М. Горького, де поставив «Половчанськие сади» Леонова (1954) і «Перед заходом сонця» Гауптмана (1955). Викладав з 1922 (з 1946 професор). Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Нестеровський П., До. П. Хохолів, До., 1951.
