Ходжер Григорій Гибівіч (р. 5.4.1929, с. Верхній Нерген Нанайського району Хабаровського краю), нанайський радянський письменник. Пише російською мовою. Член КПРС з 1954. Закінчив історичний факультет Ленінградського педагогічного інституту ним. А. І. Герцена (1956). Друкується з 1953. Повести «Чай над морем» (1958), «Еморон-озеро» (1960), «Правнук Дерсу Узала» (1962) і др.; збірки розповідей; трилогія «Амур широкий» (1970—1971; Державна премія РРФСР ним. А. М. Горького, 1973) присвячена минулому і сучасному життю нанайського народу. Автор книг для дітей. Твори Х. перекладені мовами народів СРСР і іноземними мовами. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: Задорнов Н., Всім, хто чує, «Літературна газета», 1961, 17 січня; Комановський Би., На стремніне життя, «Далекий Схід», 1971 № 3; Фоменко Л., По гідності «Літературна Росія», 1973, 7 грудня; Клітко А., Про старий — по-новому, «Літературний огляд», 1974 № 10; Письменники Далекого Сходу. Біобібліографічний довідник, [Хабаровськ], 1973.
