Хоани (від греч.(грецький) choáne — воронка, воронкоподібний отвір), внутрішні носові отвори у хребетних тварин і людини. Утворилися в процесі еволюційного розвитку тварин у зв'язку з появою у них постійного або періодичного повітряного дихання. Вперше Х. виникли в кистеперих і Двоякодихаючих риб. У ембріонів Двоякодихаючих риб від нюхових ямок відходять жолобки, що перетворюються на канали, внутрішні отвори яких, звані первинними Х., відкриваються в ротову порожнину. При повітряному диханні у Двоякодихаючих риб струм повітря проходіт до легенів по цих каналах. В наземних хребетних під час зародкового розвитку також утворюється носоротовий канал, що сполучає зовнішні носові отвори, — ніздрі з ротовою порожниною, куди він відкривається первинними Х. В земноводних таке положення Х. залишається протягом всього життя. У деяких плазунів і птиць, а також у ссавців, в тому числі людини, у зв'язку з розвитком вторинного твердого піднебіння верхня частина ротової порожнини, куди відкриваються первинні Х., відділяється від нижньої частини, утворюючи носоглотковий хід, який відкривається в порожнину глотки вторинними Х. По мірі подовження вторинного твердого піднебіння вже у крокодилів серед плазунів, у деяких птиць і особливо у ссавців, у тому числі і людини, вторинні Х. виявляються відсунутими далеко назад до глотки. Утворення носоглоткового ходу, відокремленого від нижньої частини ротової порожнини, і відсовування Х. ближче до гортані дозволяє тваринним і людині вільно дихати в той час, коли в ротовій порожнині знаходиться їжа.
