Хиос (Chios), острів в морі Егейськом, поблизу півострова Мала Азія. У складі території Греції. Площа 830 км 2 . Населення близько 73 тис. чіл. (1971). Висота до 1297 м-код . Складний переважно вапняками і сланцями. Чагарникова середземноморська рослинність; гаї алеппськой сосни. Плантації маслин, цитрусових, виноградники. Козівництво. Рибальство (сардини, скумбрія). Родовище руд сурми (Меланіос). На східному березі — порт Хиос.
Х. — один з центрів Егейськой культури . Прадавні його мешканці — племена лелегов і карійцев — на початку 1-го тис. до н.е.(наша ера) були витиснені іонійцамі. З 8 ст до н.е.(наша ера) торгівельно-ремісничий поліс (центр — м. Хиос). Звідси вивозили кращі в Греції вино, мастику, мармур, смокву; на Х. виник перший в Греції ринок рабів. Х. — один з древніх центрів літератури і мистецтва (вважається батьківщиною Гомера). Знаходився з 2-ої половини 1 ст н.е.(наша ера) під владою Риму, в кінці 4 — 13 вв.(століття) — Візантії, потім Генуї, з 1566 — турок. З 1912 — у складі Греції.
В південній частині Х., поблизу села Пірги, — святилище Аполлона Фанайоса (засновано в 9 ст до н.е.(наша ера)) з храмом (2-я половина 6 ст до н.е.(наша ера)). Середньовічна фортеця візантійського монастиря Неа-Моні (між 1042—56).
