Хесин-Лурье Роман Веніамінович (р. 24.3.1922, Москва), радянський біолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1974). Закінчив МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1945). Учень А. С. Серебровського . У 1945—48 працював в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), в 1949—53 — в інституті біологічної і медичній хімії АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР). У 1954—56 завідувач кафедрою органічної і біологічної хімії Каунаського медичного інституту; у 1956—59 керівник групи біохімічної генетики інституту біофізики АН(Академія наук) СРСР (Москва), з 1959 начальник сектора біологічного відділу інституту атомної енергії ним. И. В. Курчатова (Москва). Основні праці по генетиці, біохімії, молекулярній біології. У 1945—48 довів вплив цитоплазми яйцеклітини на прояв більшості генів зіготи в ембріональному розвитку дрозофіли («материнський ефект»). У 1949—61 вперше в СРСР здійснив роботи по фракціонуванню структурних компонентів кліток, локалізації в них ферментів, синтезу білків. Роботи по механізму ферментативного синтезу РНК(рибонуклеїнова кислота), регуляції активності генів в бактеріофагів і тварин. Висунув уявлення про механізм регуляції активності генів, заснований на змінах структури РНК(рибонуклеїнова кислота) -полімерази.
Соч.: Біохімія цитоплазми, М., 1960; Роль білків в регуляції біологічної активності ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота), «Успіхи сучасної біології», 1965, т. 59; Стан питання про механізми регуляції синтезу РНК(рибонуклеїнова кислота) в нижчих і вищих організмів, там же, 1972, т. 74; Структура хромосом, гистони і активність генів в дрозофіли, «Молекулярна біологія», 1976, т. 10, ст 1 (спільно з Би. А. Лейбовічем).
