Хевеши Дьердь
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хевеши Дьердь

Хевеши (Hevesy) Дьердь (Георг) (1.8.1885, Будапешт, — 5.7.1966, Фрейбург, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)), угорський хімік, почесний академік Угорської АН(Академія наук), іноземний член Лондонського королівського суспільства (1939). У 1908 закінчив Будапештський університет. Професор університетів в Будапешті (1918), Копенгагені (1920—26, 1934—43), Фрейбурге (1926—34), Стокгольмі (1943). Разом з ученим Д. Костером (1922) відкрив хімічний елемент гафній . спільно з Ф. Панетом (1913) запропонував метод ізотопних індикаторів (мічених атомів) і вперше застосував його для біологічних досліджень. У 1936 спільно з угорським хіміком Г. Льові вперше застосував активаційний аналіз . Нобелівська премія по хімії (1943). Міжнародна премія «Атом для світу» (1959).

  Соч.: Adventures in radioisotope research. The collected papers, v. 1—2, Oxf., 1962; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Радіоактивні індикатори, їх вживання в біохімії, нормальній фізіології і патологічній фізіології людини і тварин, М., 1950.

  Літ.: Мірошників Ст П., Георг Хевеши «Журнал Всес. хімічного суспільства ним. Д. І. Менделєєва», 1975, т. 20 № 6, с. 656.