Хвостів Володимир Михайлович [11(24) .6.1905, Казань. — 9.3.1972, Москва], радянський історик, фахівець з історії нового часу і міжнародних відносин, академік АН(Академія наук) СРСР (1964; член-кореспондент 1953). Член КПРС з 1943. Син М. М. Хвостова. Науково-педагогічну діяльність почав в 1925 в м. Казані. У 1934—41 доцент, потім професор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). У 1941—44 служив в Радянській Армії. У 1944—45, 1957—59 співробітник апарату ЦК КПРС. У 1945 директор Вищої дипломатичної школи МЗС(Міністерство закордонних справ) СРСР. У 1946—54 керівник кафедри міжнародних відносин Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1946—57 начальник Управління і член Колегії МЗС(Міністерство закордонних справ) СРСР. Як експерт і радник входив до складу делегацій СРСР на ряду міжнародних нарад і сесій Генеральної Асамблеї ООН(Організація Об'єднаних Націй). У 1959—67 директор інституту історії АН(Академія наук) СРСР. У 1967—71 президент Академії педагогічних наук СРСР. З 1971 академік-секретар Відділення історії АН(Академія наук) СРСР. Автор і редактор робіт по історії нового часу і міжнародних відносин. Член АН(Академія наук) ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1967) і Сербській Академії наук і мистецтв (1965). Державна премія СРСР (1942 і 1946). Нагороджений двома орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
