Хаяси Фуміко (31.12.1903, Ямагуті, о. Хонсю, — 28.6.1951), японська письменниця. Багато років поневірялася по країні. Літературну популярність здобула з виходом автобіографічного романа у формі щоденника «Поневіряння» (1930), в якому відтворені дитячі і зрілі роки письменниці, її тяга до художньої творчості. Антивоєнні мотиви звучать в творчості Х. після 1945 (розповіді «Завірюха», 1946, «Прекрасний хребет», 1947). За розповідь «Пізня хризантема», з життя старої торговки, в 1948 Х. отримала премію, що присуджується кращим письменницям Японії. Найзначніший твір — хмара» (1951), що «Пливе, — про поневіряння жінки, яка не знаходить життєвої опори в умовах післявоєнної Японії.
Соч.: Хаяси Фуміко дзенсю, т. 1—23, Токіо, 1951—53; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Шість розповідей, предісл.(передмова) І. Еренбурга, М., 1960.
