Хаханьян Григорій Давидович [29.12.1895 (10.1.1896) — 22.2.1939], радянський воєначальник, комкор (1935), Член Комуністичної партії з 1917. Народився в с. Руїси Горійського повіту Тіфлісськой губернії в сім'ї вчителя. У 1916 покликаний в армію, закінчив школу прапорщиків. Учасник Жовтневого озброєного повстання в Петрограді. У Громадянську війну 1918—20 був комісаром Псковської стрілецької дивізії, начальником оборони р. Свіяжська, помічником начальника оперативного відділу 5-ої армії. У 1919—21 командував бригадою 27-ої стрілецької дивізії в боях за Омськ, в радянсько-польській війні 1920, при придушенні Кронштадтського антирадянського заколоту 1921. Після війни командував дивізією, корпусом, був начальником курсів «Постріл», начальником політуправління і членом Військової ради Українського військового округу (з 1929), начальником політуправління Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії (з 1936). Нагороджений 3 орденами Червоного Прапора і почесною революційною зброєю.
Соч.: Основи військової психології, М. — Л., 1929.
Літ.: Айрапетян Р. А., Комкор Хаханьян, Ер., 1970.
