Харченко Віктор Кондратьевіч [18(31) .7.1911, р. Жмерінка, нині Вінницької області, — 10.1.1975, похований в Москві], радянський воєначальник, маршал інженерних військ (1972). Член КПРС з 1931. Народився в сім'ї українського селянина. У Червоній Армії з 1932. Закінчив Військову електротехнічну академію (1938) і Вищу військову академію ним. К. Е. Ворошилова (1948). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 начальник штабу управління спеціальних робіт Західного фронту (1941—42), начальник штабу і заступник командира окремої інженерної бригади спеціального призначення і окремої гвардійської мотоінженерної бригади (1942—45), що брала участь в обороні Москви, в Сталінградській і Курській битвах, форсуванні рр. Дніпро, Буг, Вісла, Одер і в Берлінській операції. З травня 1961 заступник начальника, а з лютого 1965 начальник інженерних військ міністерства оборони СРСР. Загинув при виконання службових обов'язків. Нагороджений 5 орденами Червоного Прапора, орденом Кутузова 2-ої міри, орденами Вітчизняної війни 1-ої і 2-ої міри, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки і медалями, а також орденами і медалями низки соціалістичних країн.
