Харківський театр опери і балету академічний їм. Н. Ст Лисенко. Відкритий в 1925. Постійна оперна антреприза існувала в Харкові з 1880. В кінці 19 — початку 20 вв.(століття) у трупі були співці — Н. А. Битих шляхів, А. П. Боначич, І. Ст Ершов, Н. І Забела-Врубель і ін. У 1918 працювала Народна опера. У 1920 була створена Російська державна опера. Тут працювали: диригенти — А. М. Пазовський, І. О. Паліцин, Л. П. Штейнберг, режисери — Н. Н. Боголюбов, Ст Д. Манзій, художники А. Р. Петріцкий, А. Ст Хвостенко-хвостів, співці — М. І. Донець, І. С. Козловський, М. І. Літвіненко-Вольгемут, М. О. Рейзен, П. І. Цесевіч і ін. Ставилася російська і зарубіжна оперна класика. У 1925 театр отримав найменування Українська державна столична опера, з 1931 — сучасна назва, з 1944 — ним. Н. Ст Лисенко. Створюючи новий радянський репертуар, театр поставив національні опери: «Вибух» Яновського, «Розлом» Фемеліді, «В полоні в яблунь» Чишко, «Золотий обруч» Лятошинського, а також «Абесалом і Етері» Паліашвілі (вперше на українській сцені), «Піднята цілина» Дзержінського, «В бурю» Хренникова. У театрі працювали співці — З. М. Гайдай, Би. Р. Гмиря, М. С. Грішко, Би. Я. Златогорова, Ю. С. Кипоренко-Даманський, М-код, Ст Мікиша, І. З, Паторжінський, М. Д. Роменський, А. Д. Ропськая, Н. А. Частій і ін. Балетну трупу очолювали балетмейстери Р. Н. Баланотті, До. Я. Голейзовський, А. М. Мессерер, П. П. Вірський. Серед провідних артистів балету — Ст С. Дуленко, А. М. Соболь, А. Ст Яригина. Етапні балетні постановки — «Червоний мак» Гліера (1927), «Іосиф Прекрасний» (1927) і «В сонячних променях» (1928) Василенко, «Ференджі» Яновського (1930), «Пан Канівський» («Бондарівна») Веріковського (1931), «Есмеральда» Пуньі (1932), «Полум'я Парижа» (1934) і «фонтан (1938) Бахчисараю» Асафьева, «Спляча красуня» Чайковського (1935), «Гімн Сольвейг» на музику Гріга (1938) «Світлана» Клебанова (1941), «Серце гір» Баланчивадзе (1941). У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 театр був евакуйований до Чити, потім до Іркутська, де працював спільно з Українським театром опери і балету. 24 травня 1945 театр почав перший післявоєнний сезон в Харкові. Були поставлені: опери — «Іван Сусанін» Глінки, «Царська наречена» Рімського-корсакова (1945), «Севастопольці» Коваля (1947), «Єдиним життям» Клебанова і Сандлера (1947), «Князь Ігор» Бородіна (1949) «Пікова пані» Чайковського (1950), «Борис Годунов» Мусоргського (1951, Державна премія СРСР, 1952), «Богдан Хмельницький» Данькевіча (1953), «Русалка» Дворжака (під назву «Любов русалки», вперше в СРСР, 1954), «Тарас Бульба» Лисенко (1956); балети — «Лився» Данькевіча (1946), «Данко» (1949) і «Весняна казка» (1952) Нахабіна, «Юність» Диваки (1951), «Шурале» Ярулліна (1953), «Лайма» Леніна (1954), «Кам'яна квітка» Прокофьева (1962). Працюючи над сучасним репертуаром, театр поставив: опери — «Буковинці» Кармінського (1957), «Павка Корчагин» Юхновськой (1962), «Комуніст» Клебанова (1965), «Лейтенант Шмідт» Яровінського (1970), «Один крок до любові» (1973) і «балада (опера-балет, 1975) Волжськая» Жуковського, «Молода гвардія» Мейтуса (нова редакція 1975) і др.; балети — «Таврія» Нахабіна (1959), «Пісня про дружбу» Жуковського (1961) і ін.
Серед кращих постановок почала 70-х гг.: опери — «В бурю» (1971) і «Безрідний зять» (1973) Хренникова, «Даїси» Паліашвілі (1972), «Чародійка» Чайковського (1974); балети — «Лісова пісня» Ськорульського (1970), «Легенда про любов» Мелікова (1971), «Дон Жуан» Губаренко (1972). У театрі в різний час працювали: співці — А. З. Льовіцкая, І. Л. Бронзов, Би. Ст Бутков, Ст Н. Будневіч, Т. Н. Бурцева; солісти балету — О. М. Ширай, Н. Ст Віноградова, Я. А. Додин, О. А. Байкова, Л. П. Камишникова, Е. І. Баранник, Ст І. Гудіменко; диригенти — Е. Ст Дущенко І. А. Зак, А. А. Людмілін, Л. Ф. Худолей, І. С. Штейман; режисери — М. Ст Авах, Ю. І. Іванов, Л. Н. Кукольов, Ю. Н. Леков, Ст М. Ськляренко; балетмейстери — М. Ст Арнаудова, Ст Ст Бойченко, Н. Ст Данілова, І. До. Ковтунов, Н. Н. Корягин, Ст До. Літвіненко, Ст Н. Никітін, А. І. Пантикин, М. Л. Сатуновський; художники — І. С. Назаров, Д. П. Овчаренко.
В трупі театру (1977): співці — народні артисти СРСР Н. Ф. Манойло, Е. І. Червонюк, народні артисти УРСР Ст Ф. Арканова, Л. Ст Попова, заслужених на артистів УРСР Л. Б. Сергиенко і др.; солісти балету — народні артисти УРСР С. І. Коливанова, Т. К. Попеську і др.; головний диригент — заслуженого на діяча мистецтв УРСР А. Ст Калабухин, головний режисер — заслуженого на артиста УРСР Ст А. Лукашев, головний балетмейстер — М. М. Газієв, головний хормейстер — заслуженого на діяча мистецтв УРСР Е. А. Конопльова, головний художник — народний художник УССР Л.С. Братченко. Будівля театру побудовано в 1856; відновлено в 1945, в залі 1191 місце. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1960).
Літ.: Мілославський До., Твановський П., Штоль Р., Xapкiвський державній академiчній театр опери та балету iм. М. Ст Лисеняти, Київ, 1965; Станiшевський Ю., Традіцiї i новаторство. Xapкiвськiй оперi — 40 poкiв, «Прапор», 1965 № 11; Чепалов А., «Золотий» ювілей Харківської опери, «Радянська музика», 1976 № 4.
