Харді — Вайнберга закон, закон генетики популяції, що встановлює співвідношення між частотами генів і генотипів в популяції з вільним схрещуванням. Сформульований в 1908 незалежно англійським математиком Г. Харді і німецькою лікаркою Ст Вайнбергом. Закон стверджує, що якщо чисельність популяції диплоїдних організмів настільки велика, що можна нехтувати випадковими флуктуаціями частот генів (генетіко-автоматічні процеси ), якщо в ній відсутні мутації, міграція і відбір (по гену, що вивчається), то частоти генотипів AA , Aa і aa в популяції залишаються однаковими з покоління в покоління (після першого) і задовольняють співвідношенням Харді — Вайнберга: p 2 ( AA ): 2pq ( Aa ): q 2 ( aa ), де А і а — аллелі незчепленого з підлогою гена, p — частота аллеля А , q — частота аллеля а . Х. — Ст з. поширюється і на випадок багатоалельного гена. У популяціях поліплоїдних організмів (а також в популяціях діплоїдов — для генів, зчеплених з підлогою) відповідні співвідношення встановлюються лише через велике число поколінь. Якщо в популяції виконуються співвідношення Х. — Ст з., то це не свідчить ще про відсутність генетичних для популяції процесів. Наприклад, схрещування близькоспоріднених особин (інбридинг), сприяюче збільшенню долі гомозигот в популяції, у поєднанні з відбором проти гомозигот може привести до частот генотипів, задовольняючим співвідношенням Х. — Ст з. Зіставлення фактично спостережуваних частот генотипів з теоретично очікуваними по Х. — Ст з. у ряді випадків дозволяє оцінити частоти аллелей, вичленувати чинники, що впливають на них, і отримати кількісні характеристики відбору, невипадковості схрещування, міграції, випадкових флуктуацій і т.п. Уявлення про генетичну рівновагу в популяціях, що вперше знайшов вираження в Х. — Ст з., складає основу сучасної концепції про взаємодію генетичних для популяції процесів.
Літ.: Тімофєєв-Ресовський Н. Ст, Яблоков А. Ст, Глотов Н. Ст, Нарис вчення про популяцію, М., 1973; Меттлер Л., Грегг Т., Генетика популяцій і еволюція пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1972; Li С. С., First course in population genetics, California, 1975.
