Хансон Ларе
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хансон Ларе

Хансон (Hanson) Ларе (26.7.1886, Гетеборг, — 8.4.1965), шведський актор. У 1909 закінчив школу при Королівському драматичному театрі в Стокгольмі, з 1922 (з перервами) в трупі цього театру. Його кращі ролі створені в трагедіях Шекспіра (Ромео — «Ромео і Джульєта», Гамлет — «Гамлет», Річард III — «Річард III», Яго — «Отелло», Лір — «Король Лір», Юлій Цезарь — «Юлій Цезарь») і драмах Стріндберга (батько — «Батько», майстер Улаф — «Майстер Улаф», Юнас — «Ерік XIV», Карл XII — «Карл XII»). Актор тонкої, експресивної манери виконання, з схильністю до зображення людей, захоплюваних несамовитими пристрастями, складними душевними конфліктами. Був також провідним артистом шведського кіно. Знімався головним чином у фільмах режисера М. Стіллера — «Гімн про багрово-червону квітку» (1918), «Сага про Місце Берлінге» (1923—24, 1-я і 2-я серії), Зіграв ряд ролей в американських, німецьких і англійських фільмах. У 1944 в шведському фільмі «Його превосходительство» створив трагедійний образ ліберального державного діяча, загиблого у фашистському концентраційному таборі.