Ханна Жорж (1891, Шувейфат, Гірський Ліван.(ліванський) — 13.3.1969, Бейрут), ліванський громадський діяч і письменник. По професії лікарка-акушер; закінчив медичною відділення Американського університету в Бейруті (1912), вчився в Парижі. Що почалася в 1940-х рр. суспільно-політична і літературно-публіцистична діяльність Х. продовжувала традиції антифашистського руху Сирії і Лівану (див. Фахурі ). Був одним з лідерів Національного конгресу, що об'єднував в 40-х і 50-х рр. більшість ліванських національних партій, професійних і молодіжних організацій і що виступав в захист національних інтересів народу Лівану, проти участі країни в агресивних пактах. Перша публіцистична книга «Від окупації до незалежності» (1944) була заборонена французькими окупаційними властями. Книги Х. «Я повернувся з Москви» (1947), «Другий раз в Москві» (1955) і ін. пропагували успіхи СРСР і його миролюбну зовнішню політику. Х. виступав в захист арабського народу Палестини («Дорога позбавлення», 1948, повість «Біженка», 1953, і ін.). У повести Х. «Жерці храму» (1952, русявий.(російський) пер.(переведення) 1955) вперше в арабській літературі показана організована боротьба робочого класу Лівану. Автор мемуарів «Перед відходом» (1963). Член Усесвітньої Ради Міра. Один із засновників і голова Асоціації культурних зв'язків Лівану з СРСР (1957—69).
