Хамід Гулям (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище — Хамід Убайдуллаєвіч Гулямов) (р. 25.4.1919, Ташкент), узбецький радянський письменник, заслуженого на діяча мистецтв Узбецької РСР (1969). Член КПРС з 1955. У 1941 закінчив Ташкентський педагогічний інститут. Директор видавництва ним. Гафура Гуляма (Ташкент). Друкується з 1936. Автор історико-революційного романа «Світоч» (книги 1—2, 1958—61, русявий.(російський) пер.(переведення) 1958—61), романа про освоєнні цілинних земель «Голодний степ» (1963, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965), соціально-побутового романа «Дорога до тебе» (1964), соціально-психологічного романа «Ташкентци» (1967, русявий.(російський) пер.(переведення) 1968). У 1960 опублікував збірку балад інтернаціональної тематики «Континенти не сплять» (русявий. пер.(переведення) 1961). Перевів комедії В. Шекспіра, Лопе де Вега, «Кам'яного гостя» і «фонтан Бахчисараю» А. С. Пушкина і ін. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
