Хальштейна доктрина, зовнішньополітична доктрина ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), прийнята на нараді послів ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) в грудні 1955 в Бонні. Була направлена на утиск суверенних прав ГДР(Німецька Демократична Республіка) і ставила своєю за мету встановлення дипломатичної блокади німецької соціалістичної держави. Названа по імені статс-секретаря МЗС(Міністерство закордонних справ) ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) В. Хальштейна (W. Hallstein). Передбачала підтримку дипломатичних стосунків ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) лише з тими державами, які не мають дипломатичних відношень з ГДР(Німецька Демократична Республіка). Встановлення якою-небудь державою дипломатичних стосунків з ГДР(Німецька Демократична Республіка) оголошувалося «недружнім актом» по відношенню до ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і служило приводом для репресалій політичного і економічного характеру з її боку. Всупереч позиції ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), зовнішні зв'язки ГДР(Німецька Демократична Республіка) міцніли і розширювалися. Х. д., несумісна з нормами міжнародного права, зустрічала засудження, що зростало з кожним роком, з боку ін. держав. У 1967 уряд ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) було вимушене піти на модифікацію Х. д., відмовившись від вживання її до соціалістичних країн. В кінці 1960-х рр. почалася хвиля широкого дипломатичного визнання ГДР(Німецька Демократична Республіка), що з'явилося одним зі свідоцтв її міцніючих міжнародних позицій. У цих умовах міністерство закордонних справ ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) в лютому 1970 заявило, що Х. д. як така припинила своє існування. Остаточним підтвердженням краху Х. д. з'явилося підписання в 1972 договори про основи стосунків між ГДР(Німецька Демократична Республіка) і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) (див. Федеральної Республіки Німеччини — Німецької Демократичної Республіки договір 1972 ).
