Хайнань, острів в Південно-китайському морі, відокремлений від материка протокою Хайнань. Територія Китаю. Площа 34 тис. км 2 . Населення близько 2,5 млн. чіл. (1970, оцінка). На С. — алювіальні рівнини, на Ю. і в центрі — нізкогорья і среднегорья (висоти до 1879 м-код — гора Учжішань). Клімат тропічний, мусонний; на рівнинах середня температура січня 16—19°c, липня — біля 29°c, опадів 1200—1500 мм в рік, в горах до 3000 мм (максимум — влітку). У горах — мусонні тропічні ліси (пальми, пандануси, камфорне і тунгове дерева, бамбук), рівнини оброблені (рис, бавовник і ін.). На С. — м. Хайкоу.
Х., основне населення якого в давнину складали чи предки сучасних народностей і мяо, був завойований китайськими правителями і включений до складу китайської держави в 2 ст до н.е.(наша ера) В 7—12 вв.(століття) прибережні рівнинні райони Х. посилено заселялися китайськими переселенцями, що відтіснили аборигенів в центральну гористу частину острова. Лі і мяо боролися проти гніту китайських феодалів. По Чифуськой конвенції 1876 цинськоє уряд Китаю відкрив на Х. порт Хайкоу для іноземної торгівлі. У 1890—1891 на Х. сталося чи крупне повстання народності проти цинських властей. У 1927—36 Х. був одним з районів озброєної боротьби під керівництвом компартії Китаю проти гоміньдановських властей. У 1939—45 був окупований японськими військами, проти яких місцеве населення вело партизанську боротьбу. У 1946—49 Х. став одним з районів активної партизанської війни проти гоміньдановськой реакції. Повністю звільнений від гоміньдановцев в результаті спільних дій Народно-визвольної армії Китаю і місцевих партизанських загонів 30 квітня 1950. У 1952 на Х. був створений автономний округ чи народностей і мяо, вхідний в провінцію Гуандун.
