Хаггард (Haggard) Генрі Райдер (22.6.1856, Браденем, Норфолк, — 14.5.1925, Лондон), англійський письменник і публіцист. За освітою юрист. Служив колоніальним чиновником в Південній Африці, багато подорожував. Творчість Х. тяжіє до екзотики, ідеалізації минулого. Романи Х. «Копальні царя Соломона» (1885), «Дочка Монтесуми» (1893), «Прекрасна Маргарет» (1907) пройняті симпатією до пригноблюваних народів колоній, відрізняються увлекательним, динамічним сюжетом, пізнавальні. У пізніх творах «Перстень цариці Савськой» (1910), «Дитя бурі» (1913), «Священна квітка» (1915) і ін. сильні елементи містики, проповідує культ білої людини. У суспільних і економічних питаннях дотримувався украй консервативних поглядів; його книга «Сільська Англія» (1902) викликала різку критику Ст І. Леніна.
Соч.: The works, N. Y., 1928; у русявий.(російський) пер.(переведення) — [Собр. романів], т. [1—20], П. [1915]; Місія до Трансвааль, М., 1973.
Літ.: Ленінська збірка, т. XXXII, М., 1938; Cohen М., Rider Haggard, 2 ed., L., 1968.
