Фісгармонія, гармоніум (йому. Fisharmonium, від греч.(грецький) phýsa – хутро, дуття і harmonía – гармонія), духовий клавішний інструмент. Винайдений в 10-і рр. 19 ст Попередник Ф. – т.з. орган-експрессив, виготовлений французом Г. Ж. Гренье (1810). По конструкції до Ф. наближається і інструмент, створений майстром А. Хеккелем (1818). Сучасна Ф. формою нагадує піаніно (меншого розміру), має фортепіанну клавіатуру, 6–20 регістрів, що включаються висувними важелями. Клавіатура ділиться на ліву (C 1 – e 1 ) і праву (f 1 – c 4 ) половини. Звучна основа Ф. – латунні планки із сталевими проскакуючими язичками, які приводяться у вагання повітрям, направленим по відповідних каналах. Повітря нагнітається хутром, керованими ножними педалями. Звучання Ф. нагадує органне.
