Фімбрії
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фімбрії

Фімбрії (від латів.(латинський) firnbriac – бахрома), довгі, тонкі, прямі вирости, що складаються з гідрофобного білка і знаходяться у великій кількості (інколи до декількох тисяч) на поверхні кліток грамнегативних бактерій. Довжина Ф. – до 12 мкм, товщина – не більше 100 Å. Вони значно тонші і коротші за джгутики. «Чоловічі» клітки бактерій (донори) можуть мати 1–3 статеві Ф. (пили), створюючі між ними і «жіночими» клітками (реципієнтами) порожнисті містки, через які при кон'югації бактерій передається ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота). Ф. можуть бути як у рухливих, так і в нерухомих бактерій; виникають зазвичай з базального тельця, що знаходиться в цитоплазматичній мембрані, і проходять через клітинну стінку назовні. Ф. додають бактерійній клітці здатність неспецифічний «прилипати» до щільної поверхні кліток, тканин і т.п.

  А. А. Імшенецкий.