Філії Академії наук СРСР, об'єднання науково-дослідних інститутів і ін. наукових установ АН(Академія наук) СРСР в окремих автономних республіках, краях і областях РРФСР. Основні завдання філій: розвиток теоретичних досліджень по природних і суспільних науках, підготовка рекомендацій по використанню результатів наукових розробок в народному господарстві і культурному будівництві; вивчення природних багатств, проблем економіки і культури. Керівництво філією здійснюється його Президією, персональний склад якої затверджується Президією АН(Академія наук) СРСР. Голова Президії філії обирається Загальними зборами АН(Академія наук) строком на 4 роки.
Необхідність організації наукових установ АН(Академія наук) СРСР на місцях виявилася на початок 30-х рр. Наукові дослідження, що проводяться донині, силами експедиційних загонів АН(Академія наук) вже не могли повною мірою забезпечити подальший розвиток промислового і з.-х.(сільськогосподарський) виробництва в країні. На важливість наближення наукової роботи до дозволу завдань народного господарства вказав Липневий пленум ЦК ВКП (б) 1928. ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР постановою від 10 серпня 1931 затвердив пропозиції АН(Академія наук) про організацію комплексних науково-дослідних баз в Хабаровську, Іркутську, Новосибірську, Свердловську, Алма-Аті Ташкенті, Сталінабаде (Душанбе).
В 1932—33 створені перші філії — Уральський і Закавказький (у 1935 перетворений і розділився на Азербайджанський, Вірменський і Грузинський), Далекосхідна, Казахська і Таджицька науково-дослідні бази. У 1934—40 організовані Кольська і Північна бази, Туркменська і Узбецька філії. До кінця 1940 в наукових установах філій і баз працювало більше 1500 наукових і науково-технічних співробітників, у тому числі 12 академіків, 126 докторів і 284 кандидати наук. Безпосередня участь в створенні філій і організації дослідницької роботи в них приймали академіки Ст Л. Комарів, А. Е. Ферсман, І. П. Бардін, До. І. Ськрябін, Е. Н. Павлівський, А. Е, Кавунів, Н. Я. Марр, Ф. Ю. Льовінсон-лессинг, І. М. Губкин, А. А. Ськочинський і ін.
В період Великої Вітчизняної війни 1941—45 учені філій вели дослідження, направлені на забезпечення потреб фронту і тилу. Продовжувався розвиток раніше створених і організація нових комплексних академічних наукових установ на місцях. У 1943—45 створені Західно-сибірська, Киргизька і Казанська філії, науково-дослідні бази в Карело-фінській АССР, Комі АССР (реорганізована Північна база) і Дагестанською АССР. У 1945 у складі філій і баз працювали 43 інститути, 44 самостійних відділу і т.п., астрономічна обсерваторія, 2 сейсмічних станції, 4 музеї, 9 ботанічних садів, 3 заповідники і 5 стаціонарів (загальна чисельність наукових і науково-технічних співробітників 1700).
Відповідно до вирішення Ради Міністрів СРСР (вересень 1949) Кольська, Далекосхідна, Комі, Карело-фінська, Дагестанська, Кримська (засновані в 1947), Молдавська (1946), Сахалінська (1946) і Якутська (1947) науково-дослідні бази перетворені у філії АН(Академія наук). У 1949 організована Східно-сибірська філія в Іркутську, в 1951 — Башкирська філія в Уфі.
На основі філій в 1941—61 створене 9 АН(Академія наук) союзних республік: Грузинською, Вірменською, Азербайджанською, Казахською, Узбецькою, Киргизькою, Таджицькою, Туркменською і Молдавською; у 1957 — Сибірське відділення Академії наук СРСР, в 1970–71 – Далекосхідний науковий центр Академії наук СРСР і Уральський науковий центр Академії наук СРСР . В 1976 в складі АН(Академія наук) СРСР працювало 9 філій, з яких Башкирський, Дагестанський, Кольський, Карельський, Комі і Казанський підпорядковані безпосередньо Президії АН(Академія наук) СРСР, а Східно-сибірський, Якутський і Бурятський входять в склад Сибірського відділення (див. таблиці.).
Структура філій АН(Академія наук) СРСР (1976)
Найменування філії
Кількість установ
Склад співробітників
всього
в т.ч. науковців
докторів наук
кандидатів наук
всього
в т.ч. НДІ(науково-дослідний інститут)
Башкирський
7
4
1511
475
26
214
Дагестанський
5
3
812
352
12
137
Казанський
4
4
1303
504
27
258
Карельський
7
4
1216
347
16
179
Кольський
8
6
2686
768
12
220
Комі
6
3
886
288
8
119
Бурятський
4
3
662
765
12
143
Східно-сибірський
8
8*
4023
1045
47
464
Якутський
8
5
1905
513
19
217
*НИИ підпорядковані безпосередньо Президії Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР.
Літ.: Грудок Р. Д., Льовшин Би. Ст, Семенов Л. До., Академія наук СРСР. 1724–1974. Короткий історичний нарис, М., 1974; Положення про філію Академії наук СРСР, М., 1969.
