Філіппов Михайло Михайлович [30.6 (12.7) .1858, с. Окніно, нині Звенігородського району Черкаської області, – 12(25) .6.1903, Петербург], російський учений-енциклопедист, філософ-позитивіст, письменник, журналіст. Вчився на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету, потім на юридичному факультеті Петербурзького університету. У 1892 отримав міру доктора «натуральної філософії» в університеті Гейдельбергськом. Основні роботи: «Філософія дійсності» (т. 1–2, 1895–98), цикл нарисів «Долі російської філософії» (окреме видавництво 1904). Виступав як прозаїк і критик. Роман Ф. «Обложений Севастополь» (1889), по відгуку Л. Н. Толстого, дає «... абсолютно ясне і повне уявлення не лише про Севастопольську облогу, але і про всю війну і причини її» (Збори соч.(вигадування), т. 18, 1965, с. 356). Засновник і в 1894–1903 редактор журналу «Науковий огляд», в якому друкувалися Ст І. Ленін, Р. Ст Плеханов, Ст І. Засуліч; К. Е. Циолковський опублікував ст. «Дослідження світових просторів реактивними приладами» (1903 № 5). Редагував виданий П. П. Сойкиним «Енциклопедичний словник» (т. 1–3, 1901). Трагічно загинув в своїй лабораторії під час дослідів з вибуховими речовинами.
Соч.: Етюди минулого, М., 1963; Думки про російську літературу, М., 1965; Обложений Севастополь. Історичний роман, М., 1976.
Літ.: Філіппов Би. М., Терниста дорога, 2 видавництва, М., 1969.
