Фурнье Жан Альфред
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фурнье Жан Альфред

Фурнье (Fournier) Жан Альфред (12. 5.1832, Париж, — 25.12.1914, там же), французька лікарка, один з основоположників вчення про сифіліс. Закінчив Паризький університет (1852), з 1863 професор медичного факультету, в 1880 очолив самостійну клініку шкірних і венеричних хвороб. У роботі «Вивчення шанкра» (1897) спільне зі своїм вчителем Ф. Рікором довів, що твердий шанкр (прояв сифілісу) і шанкр м'який — різні венеричні захворювання. Подальші праці Ф. присвячені ряду аспектів вчення про сифіліс (морфологія сифілідов шкіри; побутовий і природжений сифіліс; сифіліс внутрішніх органів і нервової системи; лікування). Розглядав сифіліс як захворювання всього організму; вказав, зокрема, на сифілітичну природу прогресивного паралічу . Засновник (1901) французького суспільства санітарної і моральної профілактики венеричних хвороб. Ім'ям Ф. названі прояви сифілісу (наприклад, т.з. третинна розеола) і деякі шкірні захворювання.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Сифіліс мозку, СП(Збори постанов) Би, 1881; Сифіліс і брак, Тверь, 1882; Вчення про сифіліс, ст 1—2, М., 1899; Ухилення в розвитку при спадковому сифілісі, СП(Збори постанов) Би, 1899; Керівництво до патології і терапії сифілісу, ст 4 — Третинний період, СП(Збори постанов) Би, 1903; Пізній вторинний сифіліс, СП(Збори постанов) Би, 1908.

  А. С. Рабен.