Фула, фульбе, фульфульде, пель, фулані, фуль, фульбере, мова народу фульбе . Поширений в Західній Африці (від побережжя Атлантичного океану до озера Чад). Число тих, що говорять на Ф. — близько 12 млн. чіл. (1975, оцінка). У деяких районах Ф. служить засобом міжетнічного спілкування (особливо в Північному Камеруні). Належить до західно-атлантичної гілки конго-кордофанськой сім'ї мов. Основні діалекти: фута-торо (Сенегал), фута-джаллон (Гвінея), масина (Малі), західно-нігерійський (Нігерія), адамауа (Східна Нігерія, Камерун). Фонетичні межі: у системі приголосних — ознаки глухості, дзвінкості, преглотталізованності, преназалізованності (mb, nd, nj, ng). Голосні розрізняються по стислості — довготі. Важливу роль грає морфонологичеськоє чергування початкових приголосних в іменному і дієслівному корінні (w/b/mb, r/d/nd, s/c, f/p і т.п.). Розвинена система іменних класів (понад 20), що забезпечує узгодження імені з атрибутивними (дієприкметник, числівник, ад'ектів, демонстратів, посессив, артикль) і анафоричними (займенники) формами. Класи іменника виражаються суфіксом і рівнем чергування початкового згідного. Дієслово морфологічно розрізняє застави (активний, медіальний, пасивний) і «породи» (каузатів, інтенсив, інструментальность, взаємність, симуляція дії і ін.). Розвинена система відо-тімчасовіх форм; видові зіставлення виражені і в суб'єктних займенниках. Негативні форми утворюють особливу парадигму. Писемність на основі арабського алфавіту (т.з. аджамі); з 70-х рр. 20 ст — на основі латинського алфавіту.
Літ.: Labouret Н., La langue des peuls ou foulbé, [t. 1—2], Dakar, 1952—55; Kiingenheben A., Die Sprache der Ful, Hamb., 1963; Arnott D. W., The nominal and verbal systems of Fula, Oxf., 1970; Taylor F. W., A Fulani-english dictionary, Oxf., 1932; Sow A. I., Dictionnaire élémentaire fulfulde-français-English, Niamey, 1971.
