Фредерік-Леметр
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фредерік-Леметр

Фредерік-Леметр (Frédérick-Lemître; справжнє ім'я і прізвище — Антуан Луї Проспер Леметр) (29.7.1800, Гавр, — 26.1.1876, Париж), французький актор. З 1818 займався в драматичному класі Консерваторії. З 16 років виступав в паризьких театрах бульварів — «Амбігю комік», «Порт-сіно-мартен», «Гете» і ін. У 1823 зіграв роль збіглого каторжника Роберу Макера (мелодрама «Заїжджий двір Адре» Антье, Сент-Амана і Поліанта), перетворивши похмурий мелодраматичний образ в сатиричну ексцентріаду, що висміює представників влади Бурбонів. Після революції 1830, в період Липневої монархії, творчість Ф.-Л. знайшло чітку політичну спрямованість, в нім посилилося протестуюче, критичну почало. У 1834 артист втілив той, що володів величезною узагальнювальною і викривальною силою новий варіант образу Роберу Макера — крупного бандита і афериста в комедії «Робер Макер», написаною їм за участю Сент-Амана, Оверне Антье і Алуа. Художник О. Домье видав в 1837—38 і в 1840—1841 серію сатиричних малюнків, навіяних грою Ф.-Л. К. Маркс назвав короля Луї Філіппа «... Робером Макером на троні» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 7, с. 10). Видне місце в мистецтві Ф.-Л. займали також ролі романтичних героїв-мрійників, бунтарів, що повстають проти злочинності і аморальності правлячих верхів: Дженаро («Лукреция Борджа» Гюго), Конів («Киї, або Життя безпутно і геній» Дюма-батька), Рюї Блаз («Рюї Блаз» Гюго). З великою теплотою і драматизмом грав він роль папи Жана в мелодрамі «Паризький ганчірник» Піа. Ф.-Л. — найбільший представник демократичного романтизму і зачинає критичного реалізму у французькому театрі. Разом с М. Дорваль і П. Бокажем він здійснив реформу сценічного мистецтва, відмовившись від классицистського принципу ідеалізації образів, від застарілих правил і норм классицистського театру, від станового розмежування жанрів, від строгого дотримання амплуа. Йому були однаково доступні ексцентрика і трагізм, поезія романтичного ідеалу і реалістична типізація характеру. мистецтво Ф.-Л., актора-гуманіста, відобразило настрої демократичних мас періоду боротьби проти Реставрації і Липневої монархії. Творчість Ф.-Л. високо цінували Ст Гюго, А. І. Герцен, І. С. Тургенев.

  Літ.: Історія західноєвропейського театру, т. 3, М., 1963; Souvenirs de Frédérick-Lemaitre, publiés par son fils, 2 ed., P., 1880; Silvain Е., Frédérick-Lemaitre, P., 1927; Baldick R., The life and times of Frédérick-Lemaitre, L., 1959.