Францов Георгій Павлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Францов Георгій Павлович

Францов, Францев Георгій (Юрій) Павлович [18.9 (1.10) .1903, Москва, — 18.4.1969, там же], радянський філософ, соціолог і громадський діяч, академік АН(Академія наук) СРСР (1964; член-кореспондент 1958). Член КПРС з 1940. Закінчив відділення мовознавства і літератури факультету суспільних наук Ленінградського університету (1924). З 1931 на викладацькій роботі у вузах Ленінграда. У 1945—1949 директор інституту міжнародних відносин в Москві. З 1949 на керівній роботі в МЗС(Міністерство закордонних справ) СРСР і в партійному друці. У 1959—64 ректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1964—68 шеф-редактор журналу «Проблеми світу і соціалізму», з 1968 заступник директора ІМЛ при ЦК КПРС. Основні праці по історії релігії і атеїзму, проблемам історичного матеріалізму і наукового комунізму, методології історії, критиці буржуазної соціології. На 22-м-коді і 23-м-коді з'їздах КПРС обирався кандидатом в члени ЦК КПРС. Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.

  Соч.: Філософія і соціологія. Ізбр. праці, М., 1971; Боротьба за мир. Ізбр. праці, М., 1971; Науковий атеїзм. Ізбр. праці, М., 1972.

  Літ.: Георгій Павлович Францов (1903—1969), М., 1974.

Р. П. Францов.