Франсиа Хосе Гаспар
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Франсиа Хосе Гаспар

Франсиа, Родрігес Франсиа (Rodríguez Francia) Хосе Гаспар (6.1.1766, Асунсьйон, — 20.9.1840, там же), державний діяч Парагвая. Народився в сім'ї середнього чиновника-землевласника. У 1785 закінчив університет Кордовський, з 1789 адвокат. Обирався алькальдом (1808), генеральним прокурором (1809). Під час війни за незалежність від Іспанії входив в революційну хунту, один з двох консулів-правителів (1813—14). В період національно-революційної диктатури (1814—40) був верховним правителем (з 1816 довічно). Дотримувався поглядів французьких просвітителів. Удавався до революційного терору в боротьбі проти феодальної аристократії і католицької церкви; закрив духовні школи і монастирі; конфіскував майно католицької церкви і частини крупних іспанських феодалів і купців; заохочував розвиток національного виробництва і освіти; добивався свободи плавання по річках басейну Ла-платі. Із-за загрози вторгнення сусідніх держав, що зазіхали на незалежність країни, проводив політику ізоляції. Правив деспотично, хоча і загравав з низами. В цілому політика Ф. сприяла створенню незалежної держави і розвитку капіталізму в Парагваї.

  Літ.: Chaves J. С., El supreme Dictator, biografia de José Gaspar de Francia, B. Aires, 1958.