Фомін Євстигній Іпатовіч [5(16) .8.1761, Петербург, – кінець квітня (старий стиль) 1800, там же], російський композитор. Вчився у Виховному училищі при Академії витівок (з 1776 в музиклаьних класах, по композиції в Р. Раупаха, Ф. Сарторі). З 1782 удосконалювався під керівництвом Дж. Б. Мартіні і С. Маттєї у філармонічній академії Болонськой, в 1785 вибраний її членом. У 1786 повернувся до Петербургу. Ф. – найбільший композитор кінця 18 ст, один з творців русявий.(російський) опери. Національною характерністю відрізняється його опера «Ямщики на підставі» («Ігрище ненавмисно») на текст Н. А. Львова (1787), високою трагедійністю – мелодрама «Орфей» на текст Я. Б. Княжніна (1792, пост.(постанов) 1800). Серед ін. вигадувань – комічні опери «Американці» (1788, пост.(постанов) 1800), «Золоте яблуко» (пост. 1803), «Новгородський багатир Босславіч» (1786), хори до трагедії «Ярополк і Олег» В. А. Озерова (1798).
Літ.: Фінагин А. Ст, Евст. Фомін. Життя і творчість, в збірці: Музика і музичний побут старої Росії, т. 1, Л,, 1927; Фесечко Р. Ст, Нові матеріали про композиторів П. А. Ськокове і Е. І. Фоміне, в кн.: Музичний спадок, т. 2, ч.1, М., 1966; Доброзичливців Би., Євстигній Фомін, М., 1968.
