Фліаки (греч. phlýax, родовий відмінок phlýakos – жарт), 1) народні театральні вистави, що набули особливого поширення в 4–3 ст до н.е.(наша ера) в древнегреч. колоніях на півдні Італії, островах архіпелагу, в деяких областях Балканського півострова (інколи під ін. назва). Складалися з імпровізаційних комічних сценок, що змальовували повсякденне життя, веселі пригоди богів і героїв (Зевса, Діоніса, Геракла і ін.), що пародіювали комедії, трагедії. Про сюжети і костюми можна судити головним чином по зображеннях на вазах. Літературна форма Ф. була додана близько 300 до н.е.(наша ера) Рінтоном Тарентським. Пізніше серед авторів Ф. – Скір, Блес з Капрії, Пірр Мілетський, Тімохарід, Сопатр. Ф. зробили вплив на римську ателлану . 2) Актори, виконавці Ф. Ліцо їх приховувала смішна або потворна маска. Костюм складався з трико з «набиванням», потворно збільшуючій частині тіла. Жіночі ролі зазвичай виконувалися чоловіками.
