Флорін Віктор Анатольевіч [24.11 (6.12) .1899, Лієпая, Латвійською РСР, – 12.5.1960, Ленінград], радянський учений в області механіки грунтів, підстав і фундаментів, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1953). Після закінчення в 1922 інститути Петрограду інженерних шляхів сполучення брав участь в проектуванні і будівництві ГЕС(гідроелектростанція) (Волховськой, Свірськой, Фархадськой) і ряду ТЕС(теплоелектростанція). З 1930 викладав в Ленінградському політехнічному інституті (з 1943 професор). У 1942–48 працював у Всесоюзному НДІ(науково-дослідний інститут) гідротехніки, з 1950 – в інституті механіки АН(Академія наук) СРСР. Основні наукові праці узагальнені в монографіях «Розрахунки підстав гідротехнічних споруд» (1948), «Теорія ущільнення земляних мас» (1948), «Основи механіки грунтів» (т. 1–2, 1959–61). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
