Фламінго (Phoenicopteri), загін птиць. Часто включається як підряд в загін голінастих. Довжина тіла 91–120 див. Дзьоб масивний, круто заломлений; краї щелеп усаджені роговими пластинками, дозволяючими Ф. відціджувати з води і рідкого мула насіння, діатомове і синезелениє водорості, рачків, молюсків і водних комах. Ноги і шия дуже довгі, під час годування Ф. можуть заходити глибоко у воду, а при необхідності і плавати т.к. пальцы у них сполучені перетинкою. Оперення біле з рожевим відтінком, особливо яскравим на крилах; махове пір'я чорне. 6 видів. Поширені в Юго-Зап. Європі, Африці, Південно-західній Азії, Юж., Центральною і юж.(південний) частини Північної Америки. Зграєві птиці, гніздяться колоніями (інколи в десятки тисяч особин) на мілководому морському побережжі і солоних озерах. У СРСР один вигляд – звичайний фламінго, або краснокрил (Phoenicopterus roseus), що гніздиться на сівши.(північний)-вост. побережжі Каспійського моря і солоних озерах Центрального Казахстану. Зимує на Ю. Каспійського морить, масами гинучи в суворі зими. Гніздиться зазвичай на недоступних топких солончаках, будуючи з мула або піску конусовидні гнізда заввишки в 10–60 см, рідше відкладає яйця прямо на пісок. У кладці 1–2, рідке 3 яйця. Насиджують самець і самка 30–32 сут. Перші два тижні пташенят годують відрижкою з дзьоба, пізніше пташенята годуються самостійно.
Літ.: Долгушин І. А., Птиці Казахстану, т. 1, А.-А., 1960.
