Флаерті (Flaherty) Роберт (16.2.1884, Айрон-Маунтін, Мічіган, – 23.7.1951, Даммерстон, Вермонт), американський кінорежисер. Вчився в гірському училищі Мічігану. З 1910 досліджував Канадське Заполярье. У 1918 зняв любительський документальний фільм з життя ескімосів. Класичним твором документального кіно став фільм Ф. «Нанук з Півночі» (1922), пройнятий глибокою людяністю, розповідаючий про боротьбу за існування народу, що живе в суворих умовах Заполярья. Цією картиною в документальний кінематограф були введені принципи режисерського мистецтва. У 1923–24 Ф. жив на о. Савайі в Тихому океані, знімав побут, працю і обряди Полінезії; його фільм «Моана південного Морея» (1926) – поетичне вираження єдності людини і природи. У числі кращих фільмів Ф.: «Індустріальна Британія» (1933, спільно з Дж. Грірсоном), «Людина з Арана» (1934), «Розповідь про Луїзіану» (1948) і ін.
Літ.: Дробашенко С., Світ Роберта Флаерті, в збірці: Питання кіномистецтва, ст 9, М., 1966, с. 237–58; Griffith R., The world of Robert Flaherty, N. Y. – Boston [1953]; Michatek B., Sztuka faktow. Z historii filmu dokumentalnego, Warsz., 1958.
