Филимон (Filimon) Миколі (6.9.1819, Бухарест, – 19.3.1865, там же), румунський письменник і музичний критик. Народився в сім'ї священика. Був дрібним церковним служителем і архівним чиновником. Перші романтичні, багато в чому ще схемні новели «Матео Чипріані» (1860) і «Фрідеріх Стаапс» (1860) містять волелюбні і антиклерикальні мотиви. Новела «Пригоди чиновника, або Периферійні міщани» (1861) знаменує перехід Ф. на реалістичні позиції. Крупна віха в розвитку румунської реалістичної літератури – роман Ф. «Старі і нові глитаї» (1863, русявий.(російський) пер.(переведення) 1954), в остросатірічеськом плані малюючий процес розкладання феодального становлення нових капіталістичних стосунків. У музичних хроніках і статтях Ф. виступав в захист народної музичної культури («Леутари і їх вигадування», 1864).
Соч.: Opere [v. 1–2, Вuс., 1957].
Літ.: Calinescu G., N. Filimon, Buc., 1959; Cosma V., N. Filimon. Critic muzical si folklorist. Buc., 1966 (є бібл.).
