Ферстер Йосеф Богуслав
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ферстер Йосеф Богуслав

Ферстер (Foerster) Йосеф Богуслав (30.12.1859, Прага, – 29.5.1951, Вестец), чеський композитор, педагог, музичний критик, народний артист ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) (1945). Закінчив Органну школу в Празі (1882). Служив церковним органістом (1882–88), керував церковним хором (1889–94). Як музичний критик виступав в підтримку Б. Сметани, сприяючи затвердженню чеських класичних традицій. Викладав в Гамбурзі (1901), Відні (1903–18) і Празі (з 1919 професор консерваторії, в 1922–31 – Школи майстрів при цій консерваторії). У 1931–39 очолював Чеську академію науки мистецтв. У своїй творчості, непозбавленій протиріч (вплив модернізму, що виявлявся в ускладненості музичної мови деяких творів), в цілому продовжував демократичний і реалістичний напрям чеської музичної класики. У вигадуваннях Ф. помітно і вплив творчості П. І. Чайковського (1-й струнний квартет, присвячений Чайковському, 1888). Ф. – автор 6 обпер («Дебора», 1891; «Єва», 1897; «Дурень», по казці Л. Н. Толстого, 1936, і ін.), 5 симфоній, 6 оркестрових сюїт, 2 увертюр, концертів, інструментальних ансамблів, фортепіанних і вокальних вигадувань (виділяються хори), мелодрам, музики до спектаклів драматичного театру.

  Соч.: Е. Н. Grieg, Praha, 1890; Stůi života, [Praha], 1920; J. B. Foerster про Ст Smetanovi, [Praha], 1929; Der Pilger..., Praha [1955].

  Літ.: Белза І., Йозеф Богуслав Ферстер, «Радянська музика», 1950 № 12; його ж, Нариси розвитку чеської музичної класики, М. – Л., 1951, с. 317–18, 374–377,437–41, 500–503.

  З. До. Гулінськая.