Ферредоксини, водорозчинні білки, в молекулах яких містяться атоми заліза в негемінової формі і пов'язані з ними лабільні атоми сірки. Все Ф. є ферментами-переносниками електронів з високоотріцатсльним окислювально-відновним потенціалом (від – 0,39 до – 0,49 в ). Виявлені в бактеріях і в хлоропластах рослин. Все відомі Ф. складаються з 1 поліпептидного ланцюга. Ф. бактерій (молекулярна маса 5500 – 10 000, 55–81 амінокислотний залишок) містять від 3 (Chromatium) до 8 (Clostridium) атомів заліза на молекулу і стільки ж атомів лабільної сірки. Беруть участь у фіксації атмосферного азоту і відновленні його до аміаку, в окисленні газоподібного водню і у відновленні никотінамідадеміндінуклеотідфосфата (НАДФ) за рахунок світлових реакцій фотосинтезу у фотосинтезуючих бактерій. Ф. хлоропластів (молекулярна маса 11 500 – 13 000; 96–97 амінокислотних залишків) містять 2 атоми заліза, сполучених з білком 2 атомами сірки, таких, що належать цистеїну; атоми заліза сполучені між собою також 2 атомами сірки. Беруть участь у фотовідновленні НАДФ в процесі фотосинтезу. Для ряду бактерійних і ростить. Ф. визначена послідовність амінокислотних залишків. Здійснений хімічний синтез пептидного ланцюга Ф. бактерії Clostridium pasteurinianum.
Літ.: Мухин Е. Н., Роль ферредоксина у фотосинтезі, «Успіхи сучасної біології», 1969, т. 67 № 2; Buchanan Ст Ст, Arnon D. J., Ferredoxins, «Advances in enzymology», 1970, v. 33.
