Феодор Продром (Theodores Prodromos)(близько 1100 – близько 1170; по ін. даним, помер близько 1158), візантійський придворний поет і прозаїк. Автор любовного романа у віршах «Роданфа і Досикл», пародійної драми «Війна кішок і мишей», епіграм, листів, філософських і богословських вигадувань. Панегірист знаті, Ф. П., проте, співчутливо змальовував «маленьких людей», страждаючих на невлаштованому світі. Намагався ввести у візантійську літературу розмовний народна мова. Творчості Ф. П. властива лірична і гумор. Атрибуція ряду вигадувань спірна.
Літ.: Horandner W., Theodores Prodromes, Historische Gedichte, W., 1974; Каждан А. П., Два нові візантійські пам'ятники XII століття, в збірці: Візантійський літопис, т. 24, М., 1964.
