Федоров Микола Федорович [1828–15(28) .12.1906, Москва], російський мислитель-утопіст, представник російського космізма. Позашлюбний син князя П. І. Гагаріна і полоненої черкески. Вчився в Рішельевськом ліцеї в Одесі. У 1854–68 вчителював у в містах повітів. У 1874–98 бібліотекар Румянцевського музею. Вніс великий вклад до розвитку російського книгознавства. Вів аскетичне життя, вважав гріхом всяку власність, навіть на ідеї і книги, і тому нічого не опублікував. Вибрані уривки і статті Ф. під назвою «Філософія загальної справи» (т. 1, Вірний, 1906; т. 2, М., 1913) були видані його учнями. Убачаючи основне зло для людини і смерті, порабощенності його сліпою силою природи, Ф. висунув ідею регуляції природи засобами науки і техніки. Вища мета регуляції – воскресіння предків («отцов»); дорога до нього лежить через опанування природи, перевлаштування людського організму, освоєння космосу і управління космічними процесами. Воскресіння, досягнення безсмертя мислиться Ф. як «загальна справа» людства, що веде до загального братерства і спорідненості, до подолання всякої «ворожнечі» – розриву між думкою і справою, «вченими» і «неписьменними», багатством і бідністю, містом і селом. Затверджуючи культ предків як основу дійсної релігії, Ф. розійшовся з традиційним християнством. Християнську ідею особистого порятунку Ф. вважав протилежним до справи загального порятунку і тому аморальною. Соціальна утопія Ф. консервативна: вона покоїться на ідеалізації патріархально-родинних стосунків, що протиставляються «неродинному» («небратському») стану цивілізації. Філософські ідеї Ф. викликали великий інтерес у Ф. М. Достоєвського, Л. Н. Толстого, Ст С. Соловьева; з ними пов'язані науково-філософські ідеї До. Е. Циолковського. Ф. зробив вплив на літературну творчість А. П. Платонова і Н. А. Заболоцкого.
Соч.: «Фауст» Гете і народна легенда про Фаусте, в кн.: Контекст. 1975, М., 1977.
Літ.: Шкіряників Ст А., Н. Ф. Федоров, ч. 1, М., 1908; Петерсон Н. П., Н. Ф. Федоров і його книга «Філософія загальної справи» в протилежність вченню Л. Н. Толстого про «непротивлення» і іншим ідеям нашого часу, Вірний, 1912: Флоровський Р., Дороги російського богослів'я, Париж, 1937; Горький А. М., Ще про механічних громадян, Собр. соч.(вигадування), т. 24, М., 1953; Голованов Л. Ст, До питання про ідейні впливи на До. Е. Циолковського, в кн.: Праці 3-х читань До. Е. Циолковського..., ст 4, М-, 1969: Львів Ст, Загадковий старий, Л., 1977; Семенова С. Р., Н. Ф. Федоров (життя і учення), альманах «Прометей», 1977, т. 11.
