Федоров Василь Дмитрович (р. 23.2.1918, Кемерово), російський радянський поет. Член КПРС з 1945. Закінчив Літературний інститут ним. М. Горького (1950). Друкується з 1944. Автор збірок віршів: «Лірична трилогія» (1947), «Лісові джерела» (1955), «Треті півні» (1966), «Сьоме піднебіння» (1968; дві останні удостоєні Державної премії РРФСР ним. М. Горького, 1968), «Крила на полудень» (1971), «Книга любові і віри» (1974), поем «Ленінський дарунок» (1954), «Продана Венера» (1958) і ін., драми у віршах «Золота жила» (1958), повістей «Зрілість» (1953) і «Добровольці» (1955), книги «Наш час таке... Про поезію і поетів» (1973). Поряд з пейзажною і любовною лірикою в поезії Ф. велике місце займають вірші, присвячені прославлянню радянської людини, його трудових і ратних подвигів. Виступає із статтями про поезію. Нагороджений 2 орденами.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1–3, М., 1975–76.
Літ.: Еремін Ст, Василь Федоров, М., 1969; Денісова І., За красу часів грядущих. Поезія Ст Федорова, М., 1971: її ж. Жадання істини і краси, «Літературний огляд», 1974 № 9.
