Фаланга (греч. phalanx) (військова), тісно зімкнута лінійна побудова греч.(грецький) піхоти (гоплітов ) для бою. Ф. мала 8–16 рядів (рідше до 25), по фронту займала до 500 м-код (при ряду в 1000 чіл.). Ф. була відома ще в час Троянської війни, але остаточно оформилася в 6 ст до н.е.(наша ера) Була вдосконалена Філіппом Македонським, таким, що включив у Ф. пелтастов і кавалерію. Т. н. велика македонська Ф. налічувала 16 384 гопліта, 8192 пелтаста і 4096 кінних воїнів. Були встановлені підрозділи Ф., основні з яких: лохос (1 ряд з 16 гоплітов), синтагма (16 лохосов), мала Ф. (16 синтагм). Комбінації різних підрозділів Ф. дозволяли виробляти певний маневр. Бойова побудова могла також бути різною – квадрат, уступ, кліщі. Основа дії Ф. – фронтальна атака гоплітов, озброєних сарісамі (довгими списами). Тактична Ф. діяла як єдине ціле, володіла значною силою фронтального удару. Проте вона була малорухлива, її ряди швидко розстроювалися при русі. Застосовувалася в Древній Римі до введення маніпулярного будуючи (кінця 4 ст до н.е.(наша ера)), а також в пізньому Римі у війнах з варварами.
