Файзі (псевдонім; справжнє прізвище – Файзуллін) Мірхайдар Мустафовіч [19(31) .10.1891, дер.(село) Кукшелово, нині Оренбурзької області, – 9.7.1928, Баймак Башкирською АССР], татарський радянський драматург. Один з тих, що зачинають тат.(татарський) сов.(радянський) літератури. Вчився в медресе. У 1918–26 вів культурно-просвітницьку роботу в тат.(татарський) і башкирському селу. Писати почав в 1905. Перша збірка «Мої вірші» опублікувала в 1912. Комедії «Два Хасана» (1909), «Молодь не дасть обдурити себе» (1911, пост.(постанов) 1913); соціально-критичні п'єси «Жалюгідна» (1913), «На річці Урал» (1917–18, опубл.(опублікований) 1919), «Білий ковпак» (1922–23) і ін. Особливий вплив на розвиток татарської драматургії зробила реалістична драма «Галіябану» (1916, пост.(постанов) 1917, опубл.(опублікований) 1922, русявий.(російський) пер.(переведення) 1958) про дореволюційне татарське село. П'єса «Червона зірка» (1921–23) – про народженні нових людських відносин в сов.(радянський) час. Ф. вивчав і збирав фольклор, склав збірку народних пісень.
Соч.: Сайланма есарлер, т 1–2, Казан, 1957; Галіябану. Пьесалар, Казан, 1962; у русявий.(російський) пер.(переведення) – Драми, М., 1961.
Літ.: Історія татарської радянської літератури, М., 1965; Нуруллін І., ХХ йез баши татар адебіяти, Казан, 1966.
