Фазил Хюсню Дагларджа (Fazil Husnu Daglarca) (р. 1914, Стамбул), турецький поет. У 1935 закінчив військову школу. Видавав щомісячник «Тюркче» («Turkic», 1960–64). Перші збірки віршів «Світ, прокреслений в повітрі» (1935) і «Дитя і бог» (1940) принесли поетові популярність. Оновлення поетичних форм, часте звернення до незвичних асоціацій, реалістичні картини анатолійськой села (збірка віршів «Земля Рідна», 1950), глибокі і тонкі роздуму про «вічні» проблеми буття (сб. «Асові», 1955) визначили місце Ф. Х. Д. як одного з найвидатніших поетів современой Туреччини.
Соч.: Tas devri, Ist., 1945; Uc sehitler destani, Ist., 1956; Ac yazi, Ist., 1959; Turk olmak, Ist., 1963; Disardan gazel, Ist., 1965; Viyetnam savasimiz, Ist., 1966; Haydi, Ist., 1968; у русявий.(російський) пер.(переведення) – Вірші, в кн.: З сучасної турецької поезії, М., 1975.
Літ.: Kabahli A., Turk edebiyati, с. 3, Ist., 1965; Sureya С., Daglarca siirinde ilk donern, «Turk Edebiyati, 1967», Ist., 1967.
