Фавус, прийнята у ветеринарії назва парші . Збудник Ф. у птиць – Trichophyton gallinae (син. Achorion gallinae), у ссавців T. quinckeanum, останній патогенний для людини. Гриб і його спори передаються безпосереднім контактом, а також через предмети догляду за тваринами. Собаки, кішки, кролики заражаються від мишей і щурів. У птиць хворіє переважно молодняк курнув і індичок. На гребені і сережках з'являється сухий, щільний білувато-сірий наліт, що складається з грибниці і спор гриба. При важкому перебігу хвороби приголомшується пір'я на грудях і тулуб, утворюються ділянки облисіння. Птиці худнуть і гинуть. У кішок, собак, кроликів на голові, рідше на тулубі утворюються щільні, сухі білувато-жовті скориночки – ськутули, увігнуті в центрі. Волосся стає сухим, випадає. Інколи гриб локалізується на кігтях. Для лікування найбільш коштовних екземплярів тварин застосовують 2% -ний розчин формаліну, креоліновую або карболову мазі. Профілактика: ізоляція хворих Ф. тварин, знищення гризунів і сильно уражених грибом птиць і ін. тварин, дезинфекція приміщень.
Літ.: Кашкин П. Н., Дерматомікози (людини і тварин), 3 видавництва, Л., 1967.
