Фаворський Олексій Євграфович [20.2(3.3) .1860, Павлово, нині області Горького, – 8.8.1945, Ленінград], радянський хімік-органік, академік АН(Академія наук) СРСР (1929; член-кореспондент 1922), Герою Соціалістичного Труда (1945). У 1882 закінчив Петербурзький університет, де працював у Д. І. Менделєєва і А. М. Бутлерова. З 1896 професор Петербурзького (Ленінградського) університету, працював також в Ленінградському химіко-технологічному інституті і в АН(Академія наук) СРСР, де був першим директором (1934–38) створеного за його ініціативою інституту органічної хімії. Основні праці в області хімії ненасичених органічних сполук. Перші роботи Ф. поклали початок теоретичним дослідженням в області ізомерних перетворень органічних сполук, привели до синтезу нових вуглеводнів з потрійним зв'язком, а також до відкриття способу здобуття вінілових ефірів. Ізомерні перетворення органічних сполук Ф. розглядав в світлі уявлень про взаємний вплив атомів і радикалів, що входять до складу молекули, конкретизуючи і розвиваючи відповідні ідеї Бутлерова і В. Ст Марковникова. У 1900–05, вивчаючи конденсацію ацетиленових вуглеводнів з кетоном під впливом їдкого калі, Ф. відкрив новий метод синтезу третинних ацетиленових спиртів (див. Фаворського реакція ) .
Ф. створив одну з шкіл сов.(радянський) хіміків-органіків. Роботи Ф. і його учнів в області неграничних з'єднань з'явилися теоретичною основою промислового синтезу каучуку в СРСР. Державна премія СРСР (1941). Нагороджений 4 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Сб. ізбр. праць, М. – Л., 1940.
Літ.: Фаворськая Т. А., Олексій Євграфович Фаворський, Л., 1968.
