Уїтмен (Whitman) Уолт (31.5.1819, Уест-Хилс, Хантінгтон, штат Нью-Йорк, — 26.3.1892, Камден, штат Нью-Джерсі), американський поет. Син фермера. Був розсильним, складачем, вчителем, писав розповіді, статті, вірші. У 1846 редагував газету «Бруклін Голок» («Brooklyn Eagle»). У 1855 опублікував книгу «Листя трави», що отримала позитивну оцінку Р. Д. Торо і Р. В. Емерсона . Під час Громадянської війни 1861—65 працював санітаром в госпіталях. Подіям війни присвячені збірки віршів «Барабанний бій» і «Коли у дворі перед будинком квітнув цією весною бузок» (обидва 1865). У 1873 В. розбив параліч. Основні ідеї «Листя трави» пов'язані з ученням трансценденталізма (див. Трансценденталісти ) ; гармонія Всесвіту, культ дружби, що ріднить окремі «Я» з «наддушею», бунт проти церковного догматизму, оков пуританства; проте гімн плоті поряд з пієтетом В. перед наукою і технікою викликав засудження Емерсона. В. часто називають поетом світової демократії, образ якої приймає в його поезії планетарні масштаби. В. викривав і пороки оспівуваної демократії, що історично прийняла подобу буржуазної. Його поезію живило переконання, що народ-творець в майбутньому створить досконалішу демократію, причому не обмежену національними рамками. Метою своєї поезії В. рахував проповідь рівноправного братерства всіх народів. Усюди бачив він внутрішню близькість явищ, свою нерозривну спорідненість з людьми. Інтерес до самобутнього характеру і долі окремої людини в творчості В. виражений слабкіше, хоча він оспівує і свободу індивідуальності, затверджує духовну красу, велич кожної окремої людини. Важливе місце в поезії В. займає індустріальна тема: оди фабричним трубам, домнам, верстатам, паровозам роблять його передвісником так званої урбаністичної поезії. Сприйманий в багатьох країнах як революційний поет (гімни італійським, австрійським, французьким повстанцям), він, проте, не йшов далі за прагнення реформістів по відношенню до американської дійсності. Сміливий новатор, В. вводив у вірші прозаїчну мову, користувався безліччю образів («каталогами»). Вільний вірш без рими і розміру він зробив податливим гнучким. Ще за життя В. його слава досягла Європи. У Росії в 1872 І. С. Тургенев перевів декілька його віршів (не опубліковані). Звернув увагу на В. і Л. Н. Толстой, хоча вислови його не завжди доброзичливі. У 1907 вийшла книга «Листя трави» в переведенні До. І. Чуковського. Вплив поезії В. позначилося на віршах російських футуристів, особливо Ст Ст Хлебникова, частково на ранніх віршах Ст Ст Маяковського.
Соч.: The complete poetry and prose, v. 1—2, N. Y., 1948; The correspondence, v. 1—3, N. Y., 1961—64; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Ізбр. проїзв.(твір) Листя трави. Проза, М., 1970.
Літ.: Чуковський До. І., Мій Уїтмен, [2 видавництва], М., 1969; Мендельсон М. О., Життя і творчість Уїтмена, 2 видавництва, М., 1969; Traubel Н., With Walt Whitman in Camden, v. 1—5, Carbondale (III.), 1908—1964; Masters E. L., Whitman, N. Y., 1937; Alien G., The solitary singer, N. Y., 1967; A century of Whitman criticism, Bloomington — L., [1969].
