Уїнстон (Winston) Генрі (р. 2.4.1911, Хаттісберг, штат Міссісіпі), діяч американського робочого руху. Народився в робочій негритянській сім'ї. З юнацьких років працював маляром, судомойщиком і інше. У 1931 вступив в Комуністичний союз молоді (КСМ), в 1933 — в Комуністичну партію США. У 1931—32 один з організаторів походу безробітних м. Канзас-Сіті на Вашингтон. У 1936—1948 член Національного виконкому, в 1938—41 секретар Національного виконкому КСМ. У 1941—1945 в озброєних силах США. У 1947 вибраний членом Національної ради і секретарем Національного комітету компартії США. З 1948 неодноразово піддавався разом з ін. керівниками компартії переслідуванням на основі штучний сфабрикованих звинувачень. У в'язниці, куди він був поміщений в 1956, важко захворів і втратив зір. У 1961 під тиском протестів американської і світової громадськості достроково звільнений. З 1961 В. — член Виконавчого бюро (з 1969 Політкомітета), з 1964 член Секретаріату Національного комітету (з 1972 ЦК) компартії США. З 1966 національний голова партії. Нагороджений орденом Жовтневої Революції і орденом Дружби народів.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Стратегія боротьби чорного населення. Критика нових теорій звільнення чорних в США і Африці, М., 1975.
