Ухсай Яків Гаврилович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ухсай Яків Гаврилович

Ухсай Яків Гаврилович [р. 13(26) .11.1911, с. Слакбаш, нині Белебейського району Башкирської АССР], чуваський радянський поет, народний поет Чувашії (1950). Член Комуністичної партії з 1943. Вчився в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1930–33). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941–45. Друкується з 1928. Автор збірок «Вірші» (1934), «Книга радості» (1936), «Сільська хроніка» (1937); поем «Золота книга народів» (1937), «Казка об щастя» (1940), «Слово про один полк» (1943 – 47), «На березі Влтави» (1945 – 47); ліро-епічних поем «Дід Кельбук» (видавництво 1951, русявий.(російський) пер.(переведення) 1954), «Перевал» (1952), «Земля» (1957–1960) і ін. Поетична трилогія «Зірка мого дитинства» удостоєна Державної премії РРФСР ним. М. Горького (1972). В. майстрово використовує народний вірш для зображення життя, боротьби і праці свого народу. Відомий також як дитячий письменник літературний критик, публіцист. Твори В. перекладені мовами народів СРСР. Нагороджений орденом Жовтневої Революції, 3 ін. орденами, а також медалями.

  Соч. у русявий. пер.(переведення): Сельбійський джерело. Поеми, М., 1970; Вибране, М., 1973.

  Літ.: Іванов І., Яскравий і самобутній талант. Поезія Якова Ухсая, Чебоксари, 1973; Чуваські письменники. Біобібліографіч. довідник, Чебоксари, 1964.